ТОП авторов и книг     ИСКАТЬ КНИГУ В БИБЛИОТЕКЕ

 

Це кiнцева мета, й до неє повинен спрямовувати державу, якщо хочеш зробити Польський сейм не тривалим, але щасливим.
Розумно також у життi поведешся, якщо станеш пiклуватися, щоб у Польському сеймi чеснота не поступалася ганджу та щоб негiдникiв, нарештi, не шанували бiльше, нiж достойних. Якщо ж колись ти вiдступишся од цього, розпущено буде сейм твоує держави, й
вiн буде зруйнований за твоєм бажанням. Лютуу-бо зневажена чеснота, казиться й бунтуу дуже й хоче, щоб суспiльнi справи гинули, коли бачить, що сама зневажена.
Ти гадауш, що немау iншоє причини для виникнення чварiв
i навiть загину держави, нiж хибний розподiл почестей i посад. Згадай, що кажуть з цього приводу греки й латинцi, яких, чую, вивчауш завзято. Там знайдеш великих i славних лицарiв, якi не скаржились, що єх зневажено, i, таким чином, батькiвщину свою
не губили вщент. Найперша прикмета тирана - невiдповiдний
i несправедливий розподiл почестей. А якщо тиран у ще й нещастям у виглядi купи рiзноманiтних напастей, тодi вiн при роздачi посад негiдникам саму чесноту ганьбою обтяжуу i нiби мором яким губить. Бо як нашi тiла своую єжею вдовольняються, так
i чеснота своую нагородою живе. А всякий тиран дбау, щоб у вiльнiй республiцi чесноти не було.
За тиранiє при розподiлi посад мають значення грошi, улесливiсть; мають значення бенкети, учти й блуд, а особливо пiдлабузництво, на якому всяка тиранiя тримауться. Тиранам здауться, що саме в цьому суть життя i що саме це сприяу єхньому добробуту й
задоволенню нестримного бажання. Якщо хочеш показати себе несхожим, будь при розподiлi посад пильнiшим
i справедливiшим за всiх iнших: не бери хабарiв, бо грошi заслiплюють очi мудрим i знеславлюють чесних. Зважай, щоб прохання були гiдними громадянина й корисними для держави. Будь прихильним до порядних мужiв, якi про гаразд держави дбають, на єхнi п
рохання звертай бiльше увагу, нiж на прохання тих, хто з негiдним намiром посад домагауться. А коли люди, схильнi до пиятики, зманiженi та розбещенi, почнуть вимагати у тебе почестей, скажи єм вiдверто, що державнi посади ти надауш лише
мужам чесним, шляхетним i стриманим: таким, що й правду говорити, i мужньо дiяти, й ощадливо жити вмiють; якi не пiдлабузники i не зманiженi, i не пяницi. А такi, як ви, скажи, не вшанування, а кари гiднi. Якщо зробиш це, чесноти негайно зростуть
у Польщi, а кiлькiсть вад зменшиться, i сама нечеснiсть в безнадiє згине. Запрошуй, отже, всякого бажаючого, найкращого й наславнiшого, i ми незабаром побачимо, що ти у справжнiм хазяєном могутньоє держави, й довiдаумося, що користуушся державним доб
ром, а не розтринькууш його.
VIII. Тодi iншу частину справедливостi, яка тримауться на законах, легше буде довести тобi до досконалостi, якщо єє ранiше бiльш старанно довершиш. Цю другу частину справедливостi ти мусиш цiнувати у твоєй державi, яка у немов лiками для зцiлювання р
ан. Отже, пiклуйся, щоб тiло республiки було здоровим, бо
в цьому найвища похвала королевi, як i лiкарю. Та коли певнi члени твоує держави захворiють якимось ганджем, лiкуй єх за законами так само, як це роблять лiкарi: не думають-бо вони, коли лiкують, хто перед ними - багатий чи бiдний, пан чи раб, громад
янин чи подорожнiй, єм тiльки важливо знати, що перед ними хвора людина й спосiб лiкування єє хвороби. I нiчого бiльше. Так i ти пiдсилюй увагу людей у єх рiшеннях. Гiднiсть у людях цiнуй, а на нiкчемних боржникiв узагалi не зважай. Бо якби ти навiть
захотiв усе це виправдати i якби ти навiть одержав лик суддi, нiколи не звiльниш цю державу вiд несправедливостi, немов вiд якоєсь хвороби. Адже цi скарги, серед яких живеш i якi добре чууш, нiколи не припиняться. Вони зявилися (як це часто в судах
бувау) саме тому, що там багато важать авторитет, звання, респект самоє людини. Отже, мали значення сила й острах: той у судi перемагав, хто або сам був сильний, або адвоката мав сильного.
Так з несправедливого судочинства народилася єхня нестерпна сила, яка, одноосiбно на судi при складаннi угод та заборон правлячи, пригнiчувала всяке право i замiсть одного короля наплодила для нас у провiнцiях багато королiв. А вони, розбираючи на св
iй розсуд нашi справи, судять, як хочуть, судовi справи вирiшують, як хочуть. I ми здаумося єм неначе дiтьми. Таким чином, у провiнцiях вони нас так принизили, як нiби в Польщi взагалi не стало короля - захисника вiд єхнiх нерозважних учинкiв i патро
на спiльноє нашоє свободи. Вiдкрий очi, Августе, оглянь i дослiди старанно префектури свого королiвства. В багатьох iз них володарi пригнiчують своєх пiдданих, дбаючи тiльки про власну вигоду. Тому вiд єхнього панування державi однi лише збитки.
Цей гандж зявився винятково внаслiдок неправих дiй суддiв, якi вдають iз себе безкорисливцiв i вельмиповажних, хоча цi єхнi гiдностi зросли завдяки насильству (нестерпному для слабших)
i стають для кожного неприумними, якщо про них лише дбати. Але що ти вдiуш проти таких урядовцiв, коли нi чим iншим, як самим правом на життя доводять, що провiнцiє належать не тобi, а єм. У тих провiнцiях, де вони правлять, король взагалi нiякоє сил
и не мау, бо i податки на свою користь збирають, i люд привчають, щоб не розраховували на тебе, а тiльки на них; все єм, а тобi щоб нiчого не сплачували (щоб єх боялися, а тебе нi на грiш не шанували). Тому i не дивно, що у провiнцiях нинi мало хто с
каже, що вiн пiдлеглий короля. Бiльшiсть негайно назве своєм паном того чи iншого вельможу. Тих же, хто назве тебе паном, знайдеш небагато. I до такоє ганебноє вiдповiдi єх змусили не доброзичливiстю чи ласкою, а силою i страхом. Отож, королю Августе
, кiнчаю говорити вже про це жахливе й найостаннiше рабство. Хай станеться так, щоб усi ми звiдали однаковою мiрою не стiльки титул, як силу твою королiвську.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 221 222 223 224 225 226 227 228 229 230 231 232 233 234 235 236 237 238 239 240 241 242 243 244 245 246 247 248 249 250 251 252 253 254 255 256 257 258 259 260 261 262 263 264 265 266 267 268 269 270 271 272 273 274 275 276 277 278 279 280 281 282 283 284 285 286 287 288 289 290 291 292 293 294 295 296 297 298 299 300 301 302 303 304 305 306 307 308 309 310 311 312 313 314 315 316 317 318 319 320 321 322 323 324 325 326 327 328 329 330 331 332 333 334 335 336 337 338 339 340 341 342 343 344 345 346 347 348 349 350 351 352 353 354 355 356 357 358 359 360 361 362 363 364 365 366 367 368 369 370 371 372 373 374 375 376 377 378 379 380 381 382 383 384 385 386 387 388 389 390 391 392 393 394 395 396 397 398 399 400 401 402 403 404 405 406 407 408 409 410 411 412 413 414 415 416 417 418 419 420 421 422 423 424 425 426 427 428 429 430 431 432 433 434 435 436 437 438 439 440 441 442 443 444 445 446

ТОП авторов и книг     ИСКАТЬ КНИГУ В БИБЛИОТЕКЕ    

Рубрики

Рубрики