ТОП авторов и книг     ИСКАТЬ КНИГУ В БИБЛИОТЕКЕ

 

Якi б ще рази цiує доби не були попереду, украєнська трудова н
ацiя цiує своує загартованоє в стражданнях зброє не випустить.
I ранiше чи пiзнiше та украєнська державнiсть, яка властива природi нашоє робiтничоє нацiє, державнiсть, яка мау як держава, як орган класового примусу й утиску зникнути й перетворитися в громаду працюючих, соцiально-рiвних, творчих i вiльних людей,-
неминуче мусить бути i буде.
Вiдень 25.1.1920


Велика революцiя народiв Росiйськоє Держави дала єм i оповiстила всьому свi-товi священне та непохитне право кожноє нацiє на повне самовизначення. Це право стало законом революцiє. На пiдставi того закону заявляумо:
Украєнський народ хоче i мау право бу-ти народом вiльним. Вiн рiвний всiм iн-шим культурним народам свiту i мау пов-не право сам за себе своую волею рiшати свою долю. Вiн повний хазяєн Украєнськоє Землi i мау право завести у себе такий лад, який найб
iльше вiдповiдатиме його волi, виявленоє ним самим, без огляду на чиє
б то не було стороннi бажання та iнтереси. Так само в зносинах з iншими сусiднiми
i несусiднiми народами народ украєнський мау право керуватись тiльки своую волею i входити тiльки в такi мiжнароднi союзи, котрих вiн сам бажау i котрi найбiльше вiдповiдають його iнтересам.
Стоячи твердо i непохитно на грунтi повноє власновiльностi
i суверенностi украєнського народу, ми спираумось на многовiчнiй традицiє невпинноє боротьби Украєни за свою волю, за своу право на вiльне життя. Ми вiримо глибоко, що не може загинути в багнi безволi народ, який <при битiй дорозi> диких кочовникiв с
отворив велику Києвську Державу, який традицiє сеє держави зберiг в часах найтяжчого лихолiття, щоб передати єх вiдродженiй в Козацькiй Украєнi новiй силi народнiй. :Згадаймо хоча би кипучу дiяль-нiсть в тiм напрямi наших полiтикiв часiв Хмельницьког
о: єх союз з Кримом, який так помiг Украєнi в перших хвилинах великого повстання 1648 р.; союз з Москвою, який для Хмельницького
й козакiв, <пiдданих> тодi польськоє держави, був перш за все актом полiтики мiжнародноє, а потiм - коли Москва за посередницт-вом Австрiє помирилась 1656 р. iз Польщею - союз Украєни зi Швецiую i Семигородом, котрий звертався проти Польщi та Москви
i забезпечував Украєнi повну державну незалежнiсть. Згадаймо виданий в 1658 р. правительством Виговського знаменитий манiфест до всiх увропейських держав, в котрiм перед твропою пояснюються причини розриву Украєни з Москвою, i корсунський трактат тог
о ж гетьмана з Швецiую, а також його гадяцьку угоду iз Польщею - всi полiтичнi акти, в котрих украєнська державнiсть виступау вже виразно як чинник увропейськоє полiтики. Згадаймо ще з часiв руєни - союз Дорошенка з Туреччиною, союз Мазепи
i запорозького кошового Гордiунка з Карлом XII i невсипущi заходи украєнськоє емiграцiє, яка з Пилипом Орликом на чолi добивалась од увропейських держав признання факту, що <Украєна по обидвi сторони Днiпра з Вiйськом Запорозьким i всiм народом украє
нським мау бути вiчними часами свобiдною од всякого чужого панування>. До найтiснiших врештi зносин закликав нас найвизначнiший наш полiтик XIX в. Михайло Драгоманов, який стiльки зробив сам для ознайомлення увропейськоє громадськоє думки з украєнськ
ою справою i украєнським народом. Будем i ми старатись пiддержувати мiжнародний характер украєнськоє справи, поборюючи одночасно всi заходи, якi питання нашоє будуччини ставлять в ряду внутрiшнiх, <домашнiх>, мовляв, питань росiйськоє держави, як наш
е право на повне нацiональне самоозначення обмежують правом означення тiльки степенi нашоє залежностi од суверенного росiйського народу.
Ми визнаум, що тiльки украєнська демократiя може стати твердою опорою украєнськоє нацiонально-державноє iдеє, тiльки вона в силi тепер перейняти на себе боротьбу, котру за цю iдею вели давнiше - верства боярсько-дружинна в часах Києвськоє держави i в
ерства козацька в часах Гетьманщини. I процес економiчного, полiтичного та культурного росту украєнськоє демократiє - се одночасно процес творення Вiльноє Украєни. Як партiя хлiборобська, ми дбатимем, щоб хлiборобська частина украєнськоє демократiє з
айняла в процесi творення нашого вiльного полiтичного життя таке становище, яке вiдповiдау єє скiлькостi (85% всiує людностi) i силi. Полiтична власть на Украєнi повинна належати в першiй мiрi представникам украєнського селянства, i город не повинен
диктувати свою волю украєнському селу. Украє-на - край хлiборобiв - i украєнська держава мусить стати державою хлiборобiв. Стоячи на такому грунтi, партiя наша буде використовувать всi засоби для збiльшення полiтичноє, економiчноє i культурноє сили у
краєнського селянства.
За горожанами Украєни неукраєнськоє нацiональностi ми ви-знаум всi єхнi культурно-нацiональнi права, котрi повиннi бути забезпеченi украєнськими державними законами. Але одночасно ми маумо право вимагати од нацiональних меншостей, якi живуть на нашiй
землi, щоб iнтереси цiує землi були для них так само близькi та дорогi, як i для нас, i щоб iдея Вiльноє Украєни зустрiла в них не ворогiв, а прихильникiв i оборонцiв. Всякi спроби деяких представникiв цих меншостей зайняти при помочi
чужестороннiх державно-нацiональних впливiв упривiлейоване становище на Украєнi - ми будем поборювати всiма силами.
На оцих головних принципах спирауться програма нашоє партiє.
I
Мiжнародне становище Украєни
Метою нашою усть обуднання в однiм украєнськiм державнiм органiзмi всiх тих земель наших, де тепер в межах австрiйськоє
i росiйськоє держав живе суцiльною масою народ украєнський, тобто: Галичини, Буковини i украєнських повiтiв Угорщини в Австро-Угорщинi та губернiй - Холмськоє, Волинськоє, Подiльськоє, Києв-ськоє, Полтавськоє, Чернiгiвськоє, Херсонськоє, Катеринослав
ськоє, Харкiвськоє, частини Таврiє, Бесарабiє i повiтiв сумежних губернiй з украєнською люднiстю - в Росiє. Цей принцип будем обстоювати на всесвiтньому мiжнародному конгресi, який один тiльки, при участi украєнцiв з Росiє та Австрiє, може вирiшати у
краєнську справу у всiй єє широтi i на який представники нашi пiдуть з гаслом: Вiльна спiлка всiх народiв - гарантiя вiчного миру.
При переведеннi цього принципу в життя тепер партiя наша, пiддержуючи змагання до повноє полiтично-нацiональноє незалежностi наших закордонних братiв в Австрiє, буде у вiдносинах до росiйськоє держави стояти на тому становищi, що справа цих вiдносин
може бути вирiшена тiльки Украєнськими Установчими Зборами, якi повиннi бути скликанi в обставинах, що забезпечують свобiдне виявлення волi украєнського народу. На Украєнських Установчих Зборах ми будем домагатись, щоб нашi вiдносини до росiйського н
ароду i його держави були наново розглянутi i наново установленi через те, що Переяславська умова 1654 р., на якiй досi спирався з юридичного боку наш союз з Росiую, перестала мати законну силу з хвилею вiдречення од росiйського престолу династiє Ром
анових. Гетьман Богдан Хмельницький i вся Украєна (наводимо дослiвно текст царськоє жалованоє грамоти
27 марта 1654 р.) <в?ру намъ великому государю и нашимъ государевымъ д?тямъ и насл?дникамъ на в?чное подданство учинили: и мы великiй государь: вел?ли имъ быть подъ нашею царскаго величества високою рукою по прежнимъ ихъ правамъ и привилiямъ, каковы
имъ даны отъ королей польскихъ и великихъ князей литовскихъ, и т?хъ ихъ правъ и вольностей нарушивать нич?м не вел?ли>: Про договiр, не кажучи вже, що про союз з народом росiйським у всiх актах, що вiдносяться до Переяславськоє умови, немау нi слова.
Се була, як вважають i найповажнiшi дослiдники росiйського державного права (напр., проф. Сергiувич), унiя персональна, в котрiй одною стороною був цар московський i його потомство, а другою гетьман Хмельницький i наша Украєна. Iнша рiч, що ця унiя
через те, що царi московськi не додержали свого слова, перемiнилась фактично в повну залежнiсть народу украєн-ського од народу росiйського. Проти цiує полiтики царськоє народ украєнський протестував безнастанно за увесь час iснування династiє Романов
их. I коли тепер, - як перестала iснувати ця династiя, а з нею i юридична пiдстава злуки Украєни з Росiйською державою - народ росiйський хоче використати свою фактичну силу, котру вiн придбав на Украєнi, дякуючи вiроломнiй полiтицi своєх царiв, то м
и рiшуче проти цього протестуумо i будемо з цим рiшуче боротись. Се не значить, що ми одмовляумось од союзу з росiйським народом в хвилi, коли вiн перебудовуу i оновляу свою державу; ми тiльки стоємо непохитно на тому становищi, що новий союз народу
украєнського з народом росiйським може бути союзом вiльного з вiльним i рiвного з рiвним, союзом двох рiвноправних i рiвновартних державностей, союзом во iмя спiль-них iнтересiв двох суверенних народiв. До часу, коли росiйський народ не стане на так
ому самому становищi i не признау за нами фактично права на повне нацiональне самоозначення i повну нацiональну волю, ми будем боротися за змiцнення i розвиток украєнського суверенiтету на украєнськiй землi.
II
Лад на Украєнi
Державно-полiтичний лад на Украєнi мають установить Украєнськi Установчi Збори. Наша партiя на цих Зборах буде домагатись проголошення Украєнськоє Демократичноє Республiки,
в якiй найвища державна власть у всiх справах внутрiшнiх
i мiжнародних належить: в сферi законодавчiй - Украєнському Соймовi у Киувi, вибраному на 4 роки горожанами од 20 лiт на пiдставi рiвного, вселюдного, безпосереднього виборчого права,
з таумним голосуванням по пропорцiональнiй системi, i в сферi виконавчiй - Генеральному Секретарiатовi (Радi Мiнiстрiв), одвi-чальному перед Соймом. На чолi Украєнськоє Республiки стоєть Президент, вибраний на 4 роки, якому належить право репрезентац
iє, а також тi правно-державнi функцiє, котрi установлять Украєнськi Законодавчi Збори. Для справ великоє ваги заводиться референдум, допускауться також законодавча iнiцiатива.
Державнi закони Украєнi повиннi забезпечувать загальнi, всiм вiдомi людськi права всiх горожан (незайманiсть особи, волю друку, слова, спiлок, страйкiв i т.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 221 222 223 224 225 226 227 228 229 230 231 232 233 234 235 236 237 238 239 240 241 242 243 244 245 246 247 248 249 250

загрузка...

ТОП авторов и книг     ИСКАТЬ КНИГУ В БИБЛИОТЕКЕ    

Рубрики

Рубрики