ТОП авторов и книг     ИСКАТЬ КНИГУ В БИБЛИОТЕКЕ

 

до його смерти, яка - треба сподiватися - не наступить ще довго. Стани Украєни заховають всi вольностi згiдно з своєми правами та стародавнiми
законами.
5. Нiчого не змiниться в тому, що досi зазначено щодо герба й титулу князя Украєни. Й. К. В. не могтиме нiколи присвоєти цей титул i герб.
6. Для бiльшого забезпечення як цього договору, так i самоє Украєни, князь i Стани передадуть Й. К. В. на ввесь час, поки тягтиметься ця вiйна, а з нею й небезпека, деякi з своєх городiв,
а саме Стародуб, Мглин, Батурин, Полтаву, Гадяч.
Уповноваженi Його Величества Царя зазначають:
1. Що Украєна нiколи не була незалежною, що з-пiд ярма невiрних визволила єє побiдна зброя Його Царського Величества.
2. Що коли б змiнити щось, то тим би порушилося умови Карловицького договору.я1
Що до першого пункту, то що з того, що Украєна була колись польською провiнцiую, коли зважимо, що вiд 1649 р.я1 до наших днiв єє визнала як князiвство цiла Европа i навiть сам Цiсар.
В iмя якого принципу релiгiє i побожности Московський Двiр, визволивши козакiв з-пiд так мовити польськоє опiки, накинув єм - як показав це досвiд - ярмо безконечно жорстокiше нiж те, яке невiрнi накидають завойованим народам?
Вкiнцi, коли, як то дехто твердить - хоч таке твердження зовсiм фальшиве,- що Його Царське Величество придбав вiд полякiв якесь право на Украєну, то це право не може бути нiчим iншим, як правом опiки, бо поляки нiколи не мали iншого, тож
i не могли передати бiльших прав, нiж самi мали, i - бiльше навiть - на якi нiколи не претендували. Ось чому Й. Ц. В. не мау жадноє пiдстави вiдбирати Украєнi єє вольностi та привiлеє.
Отже з цього зовсiм законно й природно виходить, що Карловицького трактату нi в чому не порушиться, коли оголоситься
Украєну вiльною, якою вона була колись, з тими границями й межами, якi мала вона перед тим, як була пiдступом поневолена. :
Отже з повною рацiую можна вивести з усього цього, що Московський Двiр належить уважати за узурпатора Украєни i що
у причина покладатися на зрозумiння права природного й людського тими, що читатимуть це писання, що вони переконаються
в безперечнiм правi Станiв Украєни обрати п. Пилипа Орлика за свого гетьмана i що цей гетьман може допоминатися посiдання цеє краєни i сподiватися привернення цього посiдання вiд справедливости европейських держав, якi у в силi наказати, щоб єє йому
звернено назад.
Це ж бо iнтерес усiх европейських держав так зробити, щоб Украєну звернено гетьмановi Орликовi, котрого вiльно обрали
й проголосили Стани Украєни. Єх бо власний iнтерес - кажу я - обовязуу єх не санкцiонувати i не давати спричиняти небезпечних для себе ж самих наслiдкiв вiд узурпацiє, що єє якась сильнiша держава могла би вчинити над слабшою пiд удиною прикривкою в
игоди. Мiжнародне право вимагау допомагати в крайнiх випадках пригнiченим громадянам; тим слушнiше, справедливiше i в бiльшiй згодi з обовязком християнства й навiть гуманности причинитися до вiдбудування держав, пригнiчених тому лише, що повiрили в
союз. :
Тi, що дбають про iнтерес цiлоє твропи i кожноє єє держави зокрема, легко зрозумiють небезпеку для свободноє твропи вiд такоє агресивноє державия2. Вони можуть судити про це краще за мене не тiльки з прикладiв iсторiє, але також завдяки глибокому дос
вiдовi й досконалiй мудростi, котру мають про все, що вiдноситься до добра єх держав та iнтересiв твропи.
Треба сподiватися, що вони переконаються, що все сказане тут, основане на доказах i досвiдi минулого i що забезпечення та тривалiсть миру залежить у деякiй мiрi вiд реституцiє Украєни.

ПАКТИ Й КОНСТИТУЦIЄ ЗАКОНIВ
ТА ВОЛЬНОСТЕЙ ВIЙСЬКА ЗАПОРОЗЬКОГО (1710)я1
мiж ясновельможним паном Пилипом Орликом,
новообраним Гетьманом Вiйська Запорозького, та мiж старшиною, полковниками, а також названим вiйськом Запорозьким, прийнятi публiчною ухвалою обох сторiн i пiдтвердженi на вiльних виборах встановленою присягою названим ясновельможним гетьманом,
року Божого 1710, квiтня 5, при Бендерах
I
Оскiльки серед трьох богословських чеснот перше мiсце посiдау вiра, то й перший пункт нехай буде про Вiру Православного Схiдного Обряду, якою колись вiдважний Козацький народ був просвiтлений через хозарських князiв вiд Константинопольского Апостольс
кого престолу. :Тому теперiшнiй новообраний Ясновельможний Гетьман: буде зобовязаний i примушений у законному порядку особливо дбати про те, щоб жодна чужинська релiгiя не запроваджувалася на нашiй Руськiй батькiвщинi. :
II
Подiбно до того, як будь-яка держава iснуу i мiцнiу завдяки недоторканiй цiлiсностi кордонiв, так i наша батькiвщина, Мала Русь, нехай лишауться у своєх кордонах, затверджених угодами Польськоє Речi Посполитоє, славетноє Порти Оттоманськоє i Московсь
кого Царства, зокрема тих, що по рiчцi Случ, якi визнанi за правлiння Богдана Хмельницького як володiння Гетьмана
i вiйська Запорозького вищезгаданою Польською Рiччю Посполитою i навiчно встановленi та пiдтвердженi силою договорiв. :
III
Оскiльки :тiсний звязок любовi уднау :Козацький народ
з Кримським Ханством, з яким не раз Вiйсько Запорозьке вступало у збройний союз i обуднаними силами виступало на захист своує батькiвщини i своєх вольностей, то нехай Ясновельможний Гетьман, наскiльки це можливо за теперiшнiх умов, дбау через послiв
перед Найяснiшим Ханом про вiдновлення давнього братерства
з Кримським Ханством для збройного обуднання i скрiплення вiчноє дружби, щоб надалi сусiднi землi, зауваживши це, не пробували зухвалим нападом у спину пiдкорити собi Украєну, а навпаки - самi побоювалися нападу. :
IV
:Пiсля щасливого завершення вiйни: Ясновельможний Гетьман муситиме пiд час мирних переговорiв Його Священноє Королiвськоє Величностi короля Швецiє з Московським Царством, подбати про такi сприятливi умови миру, за якими б Днiпро i землi Вiйська Запор
озького були звiльненi вiд московських укрiплень i фортець i повернутi у попередню власнiсть згаданого Вiйська, i щоб надалi там не споруджували жодних фортець, не осаджували нiяких мiст та сiл iз оговорених строком слобiд i нiяким iншим чином пiд бу
дь-яким протектом не спустошували володiнь Вiйська Запорозького. :
V
:Мiсто Терехтемирiв: частину течiє Днiпра:, а також Козацьку фортецю з усiма прилеглими (землями):, рiчки в Дикому Полi, притоки i всi вiдомi мiсця аж до Очакова повиннi перебувати у користуваннi i володiннi нiкого iншого, окрiм Вiйська Запорозького.
VI
:Ми, старшина, Кошовий Отаман i Все Вiйсько Запорозьке, укладаумо договiр з Ясновельможним Гетьманом i постановляумо
в актi обрання Його Ясновельможностi, навiчно зберiгати у Вiйську Запорозькому такий закон, щоб у нашiй батькiвщинi першiсть належала Генеральнiй старшинi як з огляду на єє високi служби, так i у звязку з постiйним перебуванням при Гетьманах. Пiсля
неє
у звичному порядку мають бути вшанованi цивiльнi Полковники, подiбнi за характером обовязкiв до цивiльних радникiв. Окрiм того, вiд кожного полку мають бути обранi за згодою Гетьмана декiлька знатних ветеранiв, досвiдчених i вельми заслужених мужiв,
для входження до публiчноє ради. Цiй Генеральнiй Старшинi, Полковникам i Генеральним радникам належить давати поради теперiшньому Ясновельможному Гетьману та його наступникам про цiлiснiсть батькiвщини, про єє загальне благо i про всi публiчнi справ
и. Без єхнього попереднього рiшення i згоди, на власний розсуд (гетьмана) нiчого не повинне нi починатися, нi вирiшуватися, нi здiйснюватися. Через це вже тепер, при обраннi Гетьмана, за одностайною ухвалою встановлюються три Генеральнi Ради, якi щор
оку збиратимуться у Гетьманськiй Резиденцiє. Перша - на свято Рiздва Христового, друга - на свято Великодня, третя - на Покрову Найблагословеннiшоє Богорiвноє.
На цi ради мають зявлятися вiдповiдно до наказу згаданого Гетьмана i згiдно з законним обовязком не лише полковники зi своєми урядниками i сотниками, не тiльки Генеральнi Радники вiд усiх полкiв, але й посли вiд Низового Вiйська Запорозького для сл
ухання й обговорення справ, щоб взяти активну участь, пiд жодним приводом не ухилятися вiд призначеного часу. I коли Ясновельможний Гетьман запропонуу публiчнiй радi щось на обмiркування, тодi усi без винятку муситимуть з чистим сумлiнням, вiдкинувши
своє й чужi приватнi iнтереси, без нечестивоє заздростi i жадоби помсти, прийняти правильне рiшення, виконання якого жодною мiрою не зашкодить Гетьманськiй честi, не стану публiчним тягарем для батькiвщини, єє розоренням - чого хай не станеться - чи
бiдою. Якщо ж, однак, поза цими вищеназваними Генеральними радами з наперед визначеним термiном проведення виникне потреба у вирiшеннi, змiнi чи виконаннi якихось невiдкладних справ, тодi Ясновельможний Гетьман надiляуться певною свободою влади i вп
ливу, щоб вирiшувати такi справи за порадою Генеральноє Старшини. Таким же чином, якщо надходитимуть якiсь листи iз iноземних краєн чи областей, адресованi Ясновельможному Гетьмановi, тодi належить його Ясновельможностi повiдомляти (про них) генераль
ну Старшину, а також розкривати вiдповiдi, i щоб не було таумноє писемноє кореспонденцiє, особливо чужоземноє i такоє, яка могла б завдати шкоди цiлiсностi батькiвщини i загальному благу. А для того, щоб виникла бiльша довiра мiж Гетьманом i Генераль
ною Старшиною, Полковниками i Генеральними Радниками у веденнi секретних i вiдкритих справ, кожен з них, заступаючи свiй уряд, повинен скласти за публiчно ухваленою формою тiлесну присягу на вiрнiсть батькiвщинi, чесну вiдданiсть Гетьману й виконання
обовязкiв своує служби. I якщо буде помiчене щодо Ясновельможного Гетьмана щось супротивне справедливостi й таке, що вiдхиляуться вiд законiв або завдау шкоди вольностям i небезпечне для батькiвщини, тодi Старшина, Полковники i Радники можуть скори
статися повною свободою голосу, щоб, чи приватним чином, чи, коли (цього) вимагатиме надзвичайна й безвихiдна необхiднiсть, публiчно на радi висловити докiр Його Ясновельможностi, вимагаючи звiту щодо порушення законiв i вольностей батькiвщини, однак
без лихослiвя i без найменшоє шкоди високiй Гетьманськiй честi.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 221 222 223 224 225 226 227 228 229 230 231 232 233 234 235 236 237 238 239 240 241 242 243 244 245 246 247 248 249 250

загрузка...

ТОП авторов и книг     ИСКАТЬ КНИГУ В БИБЛИОТЕКЕ    

Рубрики

Рубрики