ТОП авторов и книг     ИСКАТЬ КНИГУ В БИБЛИОТЕКЕ

 


З повною очевиднiстю виступау мотив боротьби нацiональноє в самiй грубiй i неприкрашенiй формi, принаймнi в поглядах i висловах рядовоє маси. Для неє завдання сього походу - <бити хохлiв>, що по 250-лiтнiм поневоленнi наважились пiднести голови й ски
нути з себе московську кормигу. Iнтелiгентнiшi проводирi большевикiв не виявляють так щи-ро дiйсних нацiональних мотивiв, але з єх тактики виступау так само ясно се завдання: повернути назад у московську службу збунтованих украєнських пiдданих, а для
того знищити культурнi центри Украєни, iнтелiгентнi сили украєнськi. Украєнцiв ловлять, арештують, розстрiлюють тiльки за те, що вони украєнцi.
Се продовження, пiд брехливими демагогiчними большевицькими гаслами, того самого завдання на винищення украєнства, яке собi була поставила царська зграя жандармiв i посiпакiв
з початком свiтовоє вiйни. I вслiд єй летять i тепер тихi побажання успiху вiд московськоє буржуазiє: промисловцiв, фiнансистiв
i - дуже багатьох iнших, як летiли вслiд жандармським подвигам давнiших лiт вiд усiх тих, що про око людське умивали руки вiд участи в них, або навiть робили бiльш або менш ефектнi жести благородного обурення, а в серцi молили Бога, щоб тим жандармам
, полiцаям i всяким iншим опричникам удалась єх <брудна робота> - по викорiненню украєнського <сепаратизму>.
Московська буржуазiя всяких сортiв сподiвауться, що сим большевицьким <товаришам> справдi вдасться <вибити хохла>,
i большевизм перше, нiж згинути самому, пiдрiже i кине пiд ноги московському капiталiзмовi назад Украєну з єє хлiбцем, сахарцем, вуглем i iншими добрими речами. За се, вступивши в володiння по большевиках усiую єх спадщиною, вона радо пробачить больш
евикам розстрiляння Кремля i всякiх iнших московських святощiв, аби тiльки було врятоване для Москви володiння <полуднем>.
В сiй погонi за утiкачем з московськоє неволi - <хохлом>,
в запалi боротьби з ним, большевицькi проводирi без церемонiє викинули старi гасла <права самовизначення народiв аж до повного вiддiлення> й перешилися в <федералiстiв>,- дуже оригiнальних <федералiстiв>, якi своєм завданням поставили <обуд-нання де
мократiє>, великоросiйськоє й украєнськоє, i, очевидно,- вся-коє iншоє з колишньоє Росiйськоє iмперiє.
Не знаю, як витримау й переживе федералiстична iдея сей тяжкий удар, який задають єй Ленiни i Троцькi, називаючи себе федералiстами. Дуже трудно буде комусь, принаймнi якийсь час, називати себе федералiстом, коли федералiстами Ленiни i Троцькi вважаю
ть себе, а пiд сим <федералiзмом> лежить у дiйсностi самий поганий, терористичний централiзм.
Старий московський централiзм виступау тут ще раз перед нами - пiд маскою большевизму. Пiвроку тому вiн виступив пiд фiрмою правлячих росiйських соцiялiстiв-революцiонерiв, Керенського i Ко, котрi <про оказiю> мали теж у програмi федералiзм, а в дiйс
ностi всю енергiю своує внутрiшньоє полiтики всадили в боротьбу з дiйсним федералiзмом бувших недержавних народiв Росiйськоє iмперiє. Вони впали, а на мiсце єх виступили ще бiльш рiшучi <федералiсти> большевицькi, якi для врятування росiйськоє власти
не спиняються перед руйнуванням i рiзнею.
Єх рiшучiсть у сiм напрямi без сумнiву оцiнили вiдповiдно
i московськi промисловi круги, якi вже два мiсяцi тому заявляли
з повною отвертiстю, що признають усяку власть, яка задержить
у своєх руках непокiрнi провiнцiє Росiє (Украєну, розумiуться, в пер-шу чергу), i так само - шановнi союзники заклопотанi тим, щоб було з кого взяти все вложене в Росiйську державу єх буржуазiую.
Роля єх у походi большевикiв на Украєну буде, правдоподiбно, незадовго освiтлена вповнi. Але вже тепер стау ясно, як близько стояли вони до всього, що гальмувало мир, що пiдтримувало анархiю, що могло спинити транспорт i будучий товарообмiн - вивiз з
бiжжя до центральних держав, а з другого боку - пiдтинало самоозначення народiв i охороняло iдею <удиноє недiлимоє>.
Украєнське правительство нi пiд якими погромами, нi пiд якими улещуваннями чи обiцянками не давало вирвати у себе обiцянки, котроє не могло прийняти на себе дiйсно - ухилитись вiд миру i звязаного з ним товарообмiну з центральними державами. За се в
сi тi наймленi сили, котрими союзники розпоряджували на нашiй територiє, були зверненi на саботаж нашоє оборони проти большевикiв. А коли большевики опанували Києв, єх панування, як опо-вiщають большевицькi газети, було зараз признане союзниками.
Так вирисовууться вже тепер у головних контурах обстанова сеє катастрофи, котру мусiла перейти наша Украєна на порозi свого нового життя, того великого огненного очищення, в котрiм, видко, мусiли згорiти рiзнi старi упередження, пережитi традицiє й п
огляди, щоб не заважити в новiм походi. Добре, чи зле се, не можна тепер того оцiнити, але з реальними сими фактами при-йдеться порахуватись.
Досi, хоч з рiзними тривогами й небезпеками, наша украєнська справа плила в попутнiм вiтрi загальноє революцiє. Тiльки тепер усi сили - i революцiйнi i контрреволюцiйнi, всi заiнтересованi
в цiлостi росiйськоє фiрми i просто ворожi украєнству елементи змобiлiзувались i повстали, щоб дати генеральну битву нашому нацiональному життю.
Украєнство кiнець кiнцем єє виграу, се ми знаумо. Але втрати єє будуть великi, се ми бачимо. I розстрiлюються в нiй не тiльки люди, а й iдеє. Руйнуються не тiльки мiста, а й традицiє. Багато згорiло вже в сiм великiм огнi, i ще згорить. Люди вийдуть
iз нього новi й новими очима глянуть на свiт.
Горять, мiж iншим, iсторичнi, культурнi, економiчнi i всякi iншi звязки народу украєнського з народом великоруським. Iсторiя сих двох <братнiх народiв> вступау, видима рiч, в ту стадiю, в яку вже ранiше вступила iсторiя двох iнших словянських братi
в - украєнського i польського.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 221 222 223 224 225 226 227 228 229 230 231 232 233 234 235 236 237 238 239 240 241 242 243 244 245 246 247 248 249 250 251 252 253 254 255 256 257 258 259 260 261 262 263 264 265 266 267 268 269 270 271 272 273 274 275 276 277 278 279 280 281 282 283 284 285 286 287 288 289 290 291 292 293 294 295 296 297 298 299 300 301 302 303 304 305 306 307 308 309 310 311 312 313 314 315 316 317 318 319 320 321 322 323 324 325 326 327 328 329 330 331 332 333 334 335 336 337 338 339 340 341 342 343 344 345 346 347 348 349 350 351 352 353 354 355 356 357 358 359 360 361 362 363 364 365 366 367 368 369 370 371 372 373 374 375 376 377 378 379 380 381 382 383 384 385 386 387 388 389 390 391 392 393 394 395 396 397 398 399 400 401 402 403 404 405 406 407 408 409 410 411 412 413 414 415 416 417 418 419 420 421 422 423 424 425 426 427 428 429 430 431 432 433 434 435 436 437 438 439 440 441 442 443 444 445 446

ТОП авторов и книг     ИСКАТЬ КНИГУ В БИБЛИОТЕКЕ    

Рубрики

Рубрики