Ми мусимо серцем почувати свiй iдеал, мусимо розумом уяснювати собi його, мусимо вживати всiх сил
i засобiв, щоб наближуватись до нього, iнакше вiн не буде iснувати i нiякий мiстичний фаталiзм не сотворить його там, а розвiй матерiальних вiдносин перший потопче i роздавить нас, як слiпа машина.

I
В останнiх роках у всiх кругах громади йде жива суперечка про перебудову всього громадського устрою для осягнення якнайкращого розвою всiх громадянських сил. Рiзнi люди висловлюють рiзнi погляди вiдповiдно до того, на якому становищi стоять i якi iнт
ереси та суспiльнi сили уважають найважнiшими. Ось на днях читали ми в <Новом времени> голос д. Меншикова, який : говорячи про будущiй устрiй Росiє, нi з сього нi з того випалюу таку бомбу: <Россия для русских! Нема бiльшоє дурницi, як признавати в б
удущiй думi якiсь права iншим народностям, або признавати, прим., украєнцiв, якимось окремим народом. Не слiд також допускати до думи всiх iнородцiв: увреєв, полякiв, башкирiв, кавказцiв. Треба показати єм, що ми тут пани>.я:
Кращi уми в Росiє, йдучи за такими ж умами Захiдноє твропи, давно вже вказали iнший шлях для справдi тривкого i плодючого розвою. Сей шлях основууться на першому принципi всякого громадського життя - пошанi до чоловiка, до його кровних iнтересiв, до
його природних, невiдчужених прав, таких як свобода слова
й органiзацiє, як нетиканiсть домашнього огнища без суду, як свобода заробiтку та переселення i т.д. Се елементарнi основи для всякого хоч трохи успiшного життя громадського i державного, i, власне, запевнення i укрiплення тих основ не бачимо досi в
Росiє. Вiд того браку терпить i пропадау так само великоруське племя, як i всякi iнородцi, i поки стан сеє елементарноє необезпеченостi тривау в Росiє, поти всякi такi балакання, що <ми тут пани> i <Россия для русских>, виходять на жалку самохвальбу
того хазяєна, що, сховавшися пiд столом перед грiзною коцюбою своує господинi, вiдтам пискливим голосом озивауться: я пан дому!я:
II
З питанням про надання всiм росiянам (не лише <русским>) повноє горожанськоє свободи (до таких гарантiй належать: перенесення управи краю i законодавства на виборну народну репрезентацiю, одвiчальнiсть мiнiстрiв перед тою репрезентацiую i контроль де
ржавних фiнансiв з боку тоє ж репрезентацiє) вяжеться тiсно питання автономiє краєв i народностей, питання, що мусить бути розвязане не лише в iнтересi поодиноких народiв i краєв, але i в iнтересi цiлоє держави. Росiйськi письменники та полiтики ду
же часто, коли зайде мова за автономiю рiзних окраєн, вiдкидають усяку думку про неє головно тому, мовляв, усяка така автономiя ослабить цiлiсть держави. Так як коли б для збереження цiлостi людського тiла доконче було треба, щоб у нього були звязан
i руки й ноги, закритi очi та затканi вуха. Вони не хочуть розумiти того, що, обезсиливши поодинокi частi держави, вони обезсилять тим самим i цiлiсть. Щоб держати окраєни в нiмiм i глухiм послусi, на се треба повертати чимраз бiльше урядових сил i г
рошей, якi без того можна б повертати на спiльну користь усiує людностi. Розрiст державноє адмiнiстративноє машини, зовсiм непродуктивноє, а зате ненажерноє, потягау за собою чимраз бiльшi кошти i не осягау своує цiлi, бо, як ми бачили в останнiх рок
ах росiйськоє iсторiє, такий розрiст доводить на кiнцi до повного безладдя, до самоволi навiть найдрiбнiших чиновникiв, до повного упадку почуття права серед людностi, доводить самих чиновникiв до крадiжок, до хабарництва, а мирну люднiсть до розрухi
в i актiв самоволi як пiмсти за ту самоволю, яку iй доводиться терпiти.я:Надання такоє автономiє рiзним окремим частинам великоє держави, отже, не лише iнородцям, але й <коренным русским> у рiзних частинах широкоє держави, то не лиш уступка, добродiй
ство держави для людностi. Нi, се держава мусить робити в своєм власнiм iнтересi.я:Росiйська держава занадто велика, щоб один центральний уряд мiг лише дбати про безпечнiсть i законнiсть у всiх частинах i краєнах, але тим менше вiн може дбати в кожнi
й частинi про тисячнi мiсцевi iнтереси, дрiбнi з погляду державного, але дуже важнi для загалу мiсцевоє людностi. Дороги i шляхи, мости i греблi, недороди i мiсцевi випадки, пошестi й хороби, школи i лiкарнi - все се такi речi, що iнакше залагоджують
ся в кожнiй губернiє i вимагають окремого проводу й опiки не так уряду, як радше власних мiсцевих людей, зорганiзованих для сього дiла. Така автономiя нiяким робом не може бути шкiдлива для цiлостi держави, навпаки, вона корисна для неє, бо дбау за з
рiст добробуту i заспокоуння народних потреб у кожнiм куточку держави вiдповiдно до мiсцевих обставин. Вона пожиточна для держави й тим, що полегшуу iй адмiнiстрацiю, беручи на себе тi єє частi, яких ведення було б для державних урядiв занадто коштов
не. Без такоє автономiє жодна держава не може остоятися, i тi, що радять Росiє обходитися без неє, очевидно, самi не тямлять, що говорять.
III
Свобода й автономiя мусять нерозривно вязатися з собою,
а властиво автономiя мусить опиратися вповнi на основах горожанськоє свободи.я:
:Покликом нашим у сю пору не може бути анi автономiя sans phrase (без розмов/франц. - Уклад.), анi федералiзм sans phrase, але все i всюди: повна полiтична воля i рiвнiсть кожноє людськоє удиницi, забезпечення єє людських прав, а вже на тiй основi ав
тономiя нацiональностi.



Книга первая
СУЩЕСТВО И СВОЙСТВА НАРОДНОГО ПРЕДСТАВИТЕЛЬСТВА
I. Представительство и полномочие
:Эта перемена обозначает огромный шаг в развитии общественной жизни. Политическая свобода получает здесь форму, гораздо более соответствующую требованиям государства. С помощью представительного начала она может распространяться на обширные области,
на многочисленные народы, не ограничиваясь тесным пространством:
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 221 222 223 224 225 226 227 228 229 230 231 232 233 234 235 236 237 238 239 240 241 242 243 244 245 246 247 248 249 250 251 252 253 254 255 256 257 258 259 260 261 262 263 264 265 266 267 268 269 270 271 272 273 274 275 276 277 278 279 280 281 282 283 284 285 286 287 288 289 290 291 292 293 294 295 296 297 298 299 300 301 302 303 304 305 306 307 308 309 310 311 312 313 314 315 316 317 318 319 320 321 322 323 324 325 326 327 328 329 330 331 332 333 334 335 336 337 338 339 340 341 342 343 344 345 346 347 348 349 350 351 352 353 354 355 356 357 358 359 360 361 362 363 364 365 366 367 368 369 370 371 372 373 374 375 376 377 378 379 380 381 382 383 384 385 386 387 388 389 390 391 392 393 394 395 396 397 398 399 400 401 402 403 404 405 406 407 408 409 410 411 412 413 414 415 416 417 418 419 420 421 422 423 424 425 426 427 428 429 430 431 432 433 434 435 436 437 438 439 440 441 442 443 444 445 446