ТОП авторов и книг     ИСКАТЬ КНИГУ В БИБЛИОТЕКЕ

 

iю, яку нацiя наша в XVIII ст. для справи Росiйськоє Iмперiє, а ще давнiше в XVI ст. для справи Польськоє Рiчи посполитоє поклала. Бо тiльки власна Украєнська Держава на нашiй етно?рафiчнiй територiє дасть нам то
го обуднуючого духа, котрий нас всiх хлiборобiв бiльших i меньших, нас всiх дотеперiшних москвофiлiв, полонофiлiв i украєнофiлiв в один мiцний, твердий украєнський хлiборобський клас мiцно звяже. Бо тiльки во iмя власноє Украєн-ськоє Держави i спiль
ноє нацiонально-державноє культури зможем ми знайти спiльну мову з иншими украєнськими класами
i необхiдний для заведення трiвкого державного ладу компромiс з ними заключити.
10. Тi класи, з котрими до компромiсу прийти мусимо, се
в першiй мiрi украєнське промислове робiтництво, обуднане
в большевицькi, <совiтськi> ор?анiзацiє: се iнтелi?ентська бiльше, або меньше соцiялiстична демократiя, розбита на рiжнi полiтичнi партiє, котрi то тiльки мають спiльне, що всi вони республiкансь-кi; се украєнськi промислово-фiнансовi круги; се врешт
i представники нацiональних меньшостей по городах. Пiдставою до того компромiсу з нашого боку могли б бути на сьогоднiшнiй день такi пункти: незалежна Украєнська Держава, яка б, не передрiшаючи поки що остаточно єє форми правлiння: 1. ?арантувала нез
айманiсть особи; 2. дала нам взамiн за хлiб - товари i хлiборобськi машини; 3. забезпечила б нам право приватноє власности на землю, бо се право у конечна форма нашоє працi i продукцiє
i нiхто з нас анi землi удобряти не буде, анi деревця жадного не посадить, поки не матиме певних ?арантiй, що нова соцiялiзацiя землi i нова анархiя не повторяться; 4. котра б провела а?рарну реформу во iмя державного прiнцiпу i потреб хлiборобськоє
працi, а не во iмя грабiжа одних другими. Пiд цим ми розумiумо збiльшення iснуючого державного земельного фонду примусовим викупом земель по державнiй оцiнцi у всiх, хто здау своє землi дрiбним хлiборобам селянам в оренду i у всiх, хто сим хлiборобст
вом не займауться та конфiска ту землi у всiх, хто злочинно проти Держави Украєнськоє, виступау. Надiленi землею мусять бути малоземельнi, та безземельнi хлiбороби, а особливо тi, що не тiльки землю обробляють, а єє i обороняють, тобто в першiй мiрi
безземельнi i малоземельнi козаки. Що ж до решти земель, то всякi примусовi перемiни права власности i побiльшеня в потрiб-нiй мiрi дрiбного землеволодiння коштом великого, необхiдне для чисельного скрiплення нашого хлiборобського класу, робляться вi
дповiдно до мiсцевих умов по приговорам мiсцевих хлiборобських рад по закону, в основу котрого мау бути покладений прiнцiп, що про справи земельнi мають право рiшати тiльки тi, що самi землею володiють, єє самi обробляють i з працi хлiборобськоє живу
ть.
В полiтицi закордоннiй пiдставою компромiсу мiг би бути прiнцiп обуднання в Украєнськiй Державi всiх украєнських земель i мiлiтарний та економiчний союз з Росiую та Бiлорусiую на пiдставi взаємного забезпечення повноє державноє суверенности
i взаємного невтручання до внутрiшнiх справ.
Коли б сей компромiс рiжними правлячими тепер украєнськими групами був принятий, ми, обороняючи законними, а не революцiйними способами свою полiтичну iдеоло?iю, могли б приступити лояльно до спiльного з иншими украєнськими клясами державного будiвни
цтва. Позаяк на се на жаль мало надiє, то ми мусимо пiдождати, памятаючи, що земля се не золото, яке можна кожному правительству вивозити i не паперцi, котрi вiльно
кожному правительству друкувати. Вона однаково за нами останеться, а що той солiдний уряд, котрий в кiнцi кiнцiв прийде, потребуватиме вiд нас рекрута, податкiв i хлiба, то тiльки вiд нашоє зор?анiзованости буде залежати, чи ми дамо то все тому, кому
схочемо, чи кожному, хто тiльки се у нас забажау взяти. Вiд зор?анiзованости нашоє залежатиме також i переведення в життя вiдповiдаючих нашим потребам полiтичних постулятiв.
11. Ми думаум, що оцi нашi хлiборобськi полiтичнi постуляти зводяться до таких основних засад. Парламентаризм, опертий на однопалатнiй системi з загальним правом виборчим, як форма правлiння чужоє нам по духу i iнтересам буржуазноє демократiє, для хл
iборобського класу нашого i загалом для нашоє хлiборобськоє краєни не пiдходить. Вiн зводиться до того, що нацiую правлять рiжнi дема?о?и, котрi доходять до власти дорогою виборiв, опертих на деморалiзацiє виборцiв при помочi пiдкупленоє преси i таки
х же куплених виборчих а?iтаторiв. Оцей буржуазний парламентарiзм руйнуу навiть висококультурнi нацiє, а у нас вiн напевно довiв би до панування олi?архiв, найнятих чужими капiталами, та чужими державами. Другими словами, ми б повторили вдруге iсторi
ю нашоє козацькоє Руєни, пiд час котроє якийсь час так само Украєною правили рiжнi козацькi дема?о?и, за спиною котрих стояли Московська, або Польська держави. I як тодi народ наш скинув оту республiкансько-дема?о?iчну форму прав-лiння, так само скин
е єє i тепер, коли б навiть вона на якийсь час
у нас появитись змогла. Крiм того необхiдну для дальшого нормального громадського життя нашоє землi нацiональну консолiдацiю не може дати парламент, вибраний на пiдставi загального голосування виборцями, з котрих бiльшiсть активноє i позитивноє нацiо
нальноє свiдомости не мау. Отже крiм партiйноє ми
б мали в такому парламентi ще й дема?о?iчну боротьбу рiжних чужих нацiональних iдеоло?iй внутрi одноє i удиноє етно?рафiчно-однородноє маси. Тому ми думаумо, що для консолiдацiє нашоє здеморалiзованоє бюрократичною Росiую нацiє i для сотворення Держа
ви потрiбна сильна власть, яка б спочивала в руках одноє особи, що репрезентувала би iдею суверенности i незалежности украєнськоє нацiє, стояла би на чолi державноє оборони i через кабiнет мiнiстрiв на чолi державноє адмiнiстрацiє, i власть котроє бу
ла б обмежена двома законодавчими палатами, опертими на принцiпi не полiтичноє дема?о?iє, а на сталiм i незмiннiм прин-цiпi iнтересiв територiє i працi. Iнтереси територiє репрезентувала би палата нища - <Зєзд Рад> поодиноких земель, в котрому брали
б участь представники мiсцевих земельних Рад, по 3-4 од кожноє землi. Сi Ради вибiрались би в кожнiй землi на пiдставi загального, рiвного, безпосереднього, тайного i пропорцiонального виборчого права. А що поодинокi землi мусiли б бути меньшi чим н
ашi давнi ?убернiє, то така децентралiзацiя забезпечувала би од дема?о?iє, яка не може широко розвинутись там, де люди себе знають i де праця вибраних та єє наслiдки тут же на мiстi
у всiх перед очима.
Iнтереси працi репрезентувала б палата вища - <Трудова Рада Державна>, яка б була представництвом ор?анiзацiй пра-цьовникiв, отже перш за все професiональних спiлок - селянсько-хлiборобських, робiтничих, та кооперативних, i представництвом ор?анiзацi
й фахових, отже признаних Державою культiв, науки, штуки, освiти, юстiцiє, гi?iени i народнього здоровя, публiчних робiт, промислу, торговлi i фiнансiв. Тiльки отака форма державна, котра виростау з сучасного свiтового перевороту, може на нашу думку
дати Батькiвщинi нашiй трiвкий спокiй, мiцний державний порядок, а нацiє нашiй уднiсть, консолiдацiю i сильну нацiональну культуру.
12. Не вдаючись одначе в передчаснi подробицi полiтичноє програми, кiнчаумо тим, з чого почали: вiд нашого хлiборобського, економiчно i чисельно найсильнiшого на Украєнi класу, залежить в великiй мiрi наш будучий лад i порядок i залежить у всякому ра
зi, при всякiм державнiм ладу, наша власна доля i будучнiсть. Тому нижче пiдписанi, вважаючи, що настав вже час знищити нашу власну внутрикласову анархiю i перейти до позитивноє творчоє громадськоє працi, звертаються отсим до всiх украєнських хлiборо
бiв i громадян, почуваючих себе звязаними культурою i свiтоглядом з хлiборобським класом, до всiх украєнських хлiборобських, як професiйних, так полiтичних ор?анiзацiй - без огляду на єх дотеперiшнi полiтичнi, чи нацiональнi форми - з про-позiцiую об
уднатися всiм в один <Украєнський Союз Хлiборобiв Державникiв>, в якому кожна партiя, чи органiзацiя мала б повну автономiю при однiм обуднуючiм нас всiх гаслi: лад i порядок
в правовiй, сувереннiй, незалежнiй, нацiональнiй Украєнськiй Державi, збудованiй на пiдставi мiжкласового компромiсу на украєнськiй етно?рафiчнiй територiє.
Дорошенко Дмитро, б. Мiнiстр Закордонних справ Украєнськоє Держави; Липинський Вячеслав, член Головноє Управи Пар-тiє хлiборобiв-демократiв i б. Посол Украєнськоє Держави у Вiд-нi; Скоропис-Йолтуховський Олександер, колишнiй представник Союза Визвол
ення Украєни в Нiмеччинi, б. краувий комiсар i губер-нiяльний староста Холмщини й Пiдляшша; Шемет Сергiй - Голова Головноє Управи партiє хлiборобiв-демократiв.
До украєнських хлiборобiв. Вiдень, 1920




Передмова до третього видання
<Нацiоналiзм>, який вийшов першим виданням: в 1926 роцi, виступив з iдеологiую, яка рвала з цiлим свiтоглядом драгома-нiвського <демократизму> i соцiалiзму Маркса-Ленiна, просякнутого отрутою москвофiльства.я:
Основнi iдеє <Нацiоналiзму> були: передусiм антитези драгоманiвському <малоросiянству>. Трактуванню Украєни як про-вiнцiє Росiє, що претендувала лише на деякi <полегшi> культурного i соцiального характеру, <Нацiоналiзм> противоставляв iдею полiтичноє
нацiє: нацiє,
iдеалом i метою якоє був полiтичний державницький сепаратизм, повний розрив з усякою Росiую, а культурно - повне протиставлення цiлому духовному комплексовi Московщини; пiд оглядом соцiальним - негацiя соцiалiзму. Це була повна антитеза <гермафродитс
ькому> свiтоглядовi тодiшнього демо-соцiалiстичного украєнського провiдництва.
На питання <ЩО?> <Нацiоналiзм> вiд-повiдав: незалежнiсть i повний сепаратизм, пiдкреслення останнього в антиципацiє майбутнiх гасел <федерацiє>, <самостiйностi>, але: в рамках <общего отечества> Росiє. На питання <Як здобувати свою мету?> <Нацiоналiз
м> вiдповiдав: боротьбою, нацiональною революцiую проти Московщини; не шляхом <порозумiння> чи <еволюцiє>.
Цi тези були цiлковитою антитезою драгоманiвства i соцiалiз-му, бо iдеологiя Драгоманова уймалася, ним же самим, в його <гiмнi>:
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217 218 219 220 221 222 223 224 225 226 227 228 229 230 231 232 233 234 235 236 237 238 239 240 241 242 243 244 245 246 247 248 249 250

загрузка...

ТОП авторов и книг     ИСКАТЬ КНИГУ В БИБЛИОТЕКЕ    

Рубрики

Рубрики