науч. статьи:   демократия как оружие политической и экономической победы в условиях перемен --- конфликты в Сирии и на Украине по теории гражданских войн
ТОП авторов и книг     ИСКАТЬ КНИГУ В БИБЛИОТЕКЕ

науч. статьи:   пассионарно-этническое описание русских и др. важнейших народов мира --- принципы для улучшения брака: 1 и 3 - женщинам, а 4 и 6 - мужчинам
А  Б  В  Г  Д  Е  Ж  З  И  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  AZ

 

За останньоє, умови вчиненi виконавцем
злочиннi дiє виходять за межi передбачення наслiдкiв iншими
учасниками злочину. При ексцесi виконавця останнiй несе
вiдповiдальнiсть за фактично вчиненi ним злочини, а iншi
спiвучасники - лише за спiвучасть в тих злочинних дiях, якi
охоплювались єх умислом.
Стаття 20. Переховування
Заздалегiдь не обiцяне переховування злочинця, а
так само знарядь i засобiв вчинення злочину) слiдiв
злочину або предметiв, добутих злочинним шляхом,
тягне вiдповiдальнiсть лише у випадках, спецiально
передбачених статтею 186 цього Кодексу.
(В редакцiє Указу вiд 10 вересня 1962 р. // Вiдомостi
Верховноє Ради УРСР. - 1962. - №37. - Ст.461).
(Iз змiнами, внесеними Законом вiд 17 червня 1992 р. //
Вiдомостi Верховноє Ради Украєни. -1992. -№35. -Ст. 511).
I. Переховуванням злочину у умисна дiяльнiсть, виражена в
активних дiях, якi спрямованi на те, щоб факт злочину або особа,
яка його вчинила, не стали вiдомi правоохоронним органам.
2. Законодавець розрiзняу переховування, обiцяне заздалегiдь,
тобто в той час, коли виконавець готууться до злочину або
здiйснюу замах на нього, i переховування, яке обiцяне не було,
тобто згода на дiє, повязанi з переховуванням злочину i саме
вчинення цих дiй здiйснюються вже пiсля того, як виконавець
вчинив злочин. У першому випадку дiяльнiсть переховувача
розглядауться згiдно з ст. 19 як спiвучасть у злочинi
(пособництво) i карауться за правилами спiвучастi, а у другому
ця дiяльнiсть у видом причетностi до злочину, оскiльки вона
здiйснюуться вже пiсля вчинення злочину виконавцем i не
перебувау з цим фактом у причинному звязку.
3. Заздалепдь обiцяне переховування будь-якого злочину тяг-
не вiдповiдно до закону (ст. 19) кримiнальну вiдповiдальнiсть за
з Вюп. законодавства. Спецвипуск. 65
статтею, за якою притягауться виконавець, а заздалегiдь не
обiцяне дау пiдставу для звинувачення у злочинi тiльки тодi, коли
воно повязане зi злочинами, перелiк яких наведено у ст. 186.
Вiдповiдальнiсть настау саме за цiую статтею.
4. Перелiк злочинiв, наведений у ст. 186, показуу, що вони у,
як правило, найбiльш тяжкими з усiх, якi мiстяться у КК. Таким
чином, у бiльшостi випадкiв за переховування, тлумачення якого
дау СТ.20, кримiнальна вiдповiдальнiсть не настау. Це свiдчить
про меншу суспiльну небезпечнiсть цього переховування, хоча
воно часто - густо й ускладнюу досягнення мети правосуддя.
5. Обуктивну сторону злочину складають активнi дiє особи
по переховуванню: а) злочинця (надання йому сховища,
пiдроблених документiв, змiна його зовнiшнього вигляду тощо);
6) знарядь i засобiв вчинення злочину (переховування, знищен-
ня або змiна єх зовнiшнього вигляду); в) слiдiв злочину (знищен-
ня, переховування); г) предметiв, добутих злочинним шляхом
(зберiгання, переховування, перероока тощо).
6. Злочин вважауться закiнченим з моменту вчинення вка-
заних дiб незалежно вiд того, чи досяг метi субукт. У той же
час переховування - злочин триваючий, його перебiг може бути
припинений закiнченням переховування або розкриттям того
злочину, який переховууться.
7. Субуктивна сторона злочину характеризууться прямим
умислом, коли особа усвiдомлюу, що вчиняу дiє, якi являють
собою переховування злочину, i бажау цього. Мета - переш-
кодити правоохоронним органам розкрити злочин. Мотиви мо-
жуть бути рiзними: бажання, щоб певнi особи уникли
вiдповiдальностi, корисливiсть, заляканiсть злочинцями тощо.
Вiдповiдальнiсть субукта настау за переховування того злочину,
а також чинникiв, якi становлять його квалiфiкуючi ознаки, якi
ним усвiдомлюються (наприклад, якщо зi слiв злочинцiв особа
вважала, що переховуу речi, якi були таумно вкраденi групою
осiб за попереднiм зговором, а насправдi злочинцi заволодiли
ними в ходi розоiйного нападу), то вiдповiдальнiсть переховувача
настау за переховування крадiжки, а не розбою.
8. Субукт злочину-приватна особа, яка досягла 16 рокiв.
Службова особа, яка вчинила переховування злочину, який у у
перелiку, наведеному у ст. 186, користуючись своєм службовим
станом (наприклад, працiвник мiлiцiє), несе вiдповiдальнiсть за
статтями 165 i 186. Переховування злочинiв, яких немау у перелiку
ст. 186, тягне для службовоє особи вiдповiдальнiсть заст. 165.
Стаття 21. Недонесення
Недонесення про достовiрно вiдомий
пiдготовлюваний або вчинений злочин тягне
кримiнальну вiдповiдальнiсть лише у випадках,
спецiально передбачених статтею 187 цього Кодексу.
(В редакцiє Указу вiд 10 вересня 1962 р. //Вiдомостi Вер-
ховноє Ради УРСР. - 1962. - №37. - Ст. 461).
(Iз змiнами, внесеними Законом вiд 17 червня 1992 р. //
Вiдомостi Верховноє Ради Украєни. -1992. -№35. -Ст. 511).
i. Обуктивна сторона цього злочину,на вiдмiну вiд пере-
ховування, виражауться у пасивнiй поведiнцi, бездiяльностi
особи, яка не повiдомляу про достовiрно вiдомi пiдготовлюванi
або вже вчиненi злочини. Пiд пiдготовлюваними маються на увазi
злочини у стадiях готування та замаху, пiд вчиненими - злочини
у стадiє завершеного дiяння (як для виконавця, так i для
спiвучасникiв).
2. Недонесення дiстау вияв у неповiдомленнi про злочин
правоохоронних органiв (прокуратура, суд, мiлiцiя, служба без-
пеки, митниця тощо), а коли це неможливо зробити у стислi
строки, - iнших представникiв влади, службових осiб, пред-
ставникiв громадськостi, якi мають можливiсть вжити
невiдкладних заходiв для запобiгання злочину, затримання
злочинця або iнформування правоохоронних органiв про вчинене
(представник президента у районi, керiвнi працiвники тiує чи
iншоє установи тощо).
3. Кримiнальна вiдповiдальнiсть за ст. 187 настау тiльки у тих
випадках, коли недонесення стосууться злочинiв, перелiк яких
наведено у цiй статтi. Це найбiльш тяжкi злочини, якi мiстяться
у КК. Недонесення про iншi злочини кримiнальноє
вiдповiдальностi не тягне.
4. Для настання вiдповiдальностi необхiдно, щоб особа до-
стовiрно знала про пiдготовлюваний або вчинений злочин, тобто
була впевнена, що вiдомостi про це цiлком вiдповiдають дiйсностi
(шляхом особистого спостереження, ознайомлення з
вiдповiдними документами, безпосередньо зi слiв учасникiв
злочину тощо). Вiдсутнiсть такоє достовiрностi виключау
вiдповiдальнiсть.
5. Субуктивна сторона злочину характеризууться прямим
злочин, але не бажау цього робити i не робить.
Мета недонесення та його мотиви можуть бути рiзними
(корисливiсть, страх, небажання контактувати з правоохо-
ронними органами тощо) i на квалiфiкацiю не впливають.
Вiдповiдальнiсть субукта настау за недонесення про той злочин,
а також чинники, якi становлять його квалiфiкуючi ознаки, якi
ним усвiдомлюються (наприклад, коли зi слiв злочинця особа
вважала, що вбивство вчинене ним у взаумнiй бiйцi, хоча
фактично воно було вчинене з хулiганських мотивiв,
квалiфiкацiя мау бути за ч.2 ст. 187, а не за ч. I цiує статтi).
6. Субуктом злочину у приватна особа, яка досягла 16-рiчного
вiку. Якщо недонесення вчинене службовою особою, наприклад,
працiвником мiлiцiє, всупереч єє службовим обовязкам
(бездiяльнiсть), вiдповiдальнiсть настау за сукупнiстю злочинiв,
передбачених статтями 165 i 187. Недонесення про злочини,
яких немау у перелiку ст. 187, тягне для службовоє особи
вiдповiдальнiсть за ст. 165.
Глава IV
ПРО ПОКАРАННЯ
Стаття 22. Мета покарання
Покарання не тiльки е карою за вчинений злочин, але
й мав на метi виправлення 1 перевиховання засуджених
у дусi чесного ставлення до працi) точного виконання
законiв) поважання правил спiвжиття) а також за-
побiгання вчиненню нових злочинiв як засудженими)
так 3 Iншими особами.
Покарання не мау на метi завдавати фiзичних страж-
дань або принижувати людську гiднiсть.
(Iз змiнами, внесеними Законом вiд 17 червня 1992 р. //
Вiдомостi Верховноє Ради Украєни. -1992. -№35. -Ст. 511).
1. Покарання - це iсторично мiнливий кримiнально-правовий
iнститут, вiдповiдний тому чи iншому суспiльному ладу, осново-
положним полiтичним, правовим поглядам та iнтересам основних
соцiальних груп суспiльства, а також його етичному рiвню.
2. В сучасному кримiнальному правi Украєни покарання являу
собою особливу форму державного примусу, що застосовууться
судом вiд iменi держави до особи, винноє у вчиненнi злочину.
Воно полягау у тому, що засуджений зазнау певних втрат,
передбачених дiючим кримiнальним та виправно-трудовим зако-
нодавством, i мау на метi виправлення та перевиховання засуд-
жених в дусi чесного ставлення до. працi, точного виконання
законiв, поважання правил спiвжиття, а також запобiгання
вчиненню нових злочинiв як засудженими, так й iншими особами
i тягне судимiсть винного.
3. Суть покарання полягау в тому, що засуджений зазнау
кари за вчинений злочин, тобто певних втрат i страждань. Це
може виражатись в обмеженнi пересування i спiлкування з
iншими членами суспiльства (при позбавленнi волi), права
обирати рiд трудовоє дiяльностi на свiй розсуд (при позбавленнi
права займати певнi посади або займатись певною дiяльнiстю),
матерiальних обмеженнях (при виправних роботах, штрафi,
конфiскацiє майна).
4. Елементи кари в покараннi вiдiграють значну роль, тому
правоохороннi органи повиннi вирiшувати питання про його
застосування до осiб, якi вчинили суспiльне небезпечнi дiяння,
особливо ретельно i уважно, не допускаючи застосування цього
крайнього заходу державного примусу у випадках, коли можуть
бути ефективними заходи адмiнiстративного стягнення або гро-
мадського впливу (ст. 51).
5. Кара виступау як один iз засобiв для досягнення виправноє
та превентивноє мети покарання. Поряд з цим вона не у удиним
засобом для досягнення такоє мети. Покарання повязане також
iз застосуванням комплексу виховних, культурносвiтнiх та
iнших заходiв, що спрямованi на ресоцiалiзацiю засудженого.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150 151 152 153 154 155 156 157 158 159 160 161 162 163 164 165 166 167 168 169 170 171 172 173 174 175 176 177 178 179 180 181 182 183 184 185 186 187 188 189 190 191 192 193 194 195 196 197 198 199 200 201 202 203 204 205 206 207 208 209 210 211 212 213 214 215 216 217
науч. статьи:   политический прогноз для России --- праздники в России на основе ключевых дат в истории --- законы пассионарности и завоевания этноса
Загрузка...

ТОП авторов и книг     ИСКАТЬ КНИГУ В БИБЛИОТЕКЕ    

    науч. статьи:   циклы национализма и патриотизма --- идеологии России, Украины, ЕС и США
загрузка...

Рубрики

Рубрики